Неділя, 22.10.2017, 22:58

Вітаю Вас Гість | RSS

МАГДАЛИНІВКА


Магдалинівський район заснований у 1925 році. Територія району складає 160 тис. гектарів, з яких 138236,2 га – сільгоспугіддя, 123488, 3 га – рілля, 1061,2 га – ставки, 1033,0 га. – озера. 2500,0 га – ліси.


До району входять одна селищна та 21 сільські ради, які об'єднують 59 населених пунктів із населенням понад 36 тис. чоловік.
Магдалинівський район розташований на півночі Дніпропетровської області. На сході він межує з Новомосковським, на півдні – з Дніпропетровським, на заході – з Царичанським районами Дніпропетровської області. На півночі по річці Оріль – з Полтавською областю, а на північному сході – з Харківщиною. До кордону з Російською Федерацією в напрямку м. Бєлгорода – 300 км.
У північній частині району протікає притока Дніпра – Оріль – одна з найчистіших річок Європи. Менш повноводні артерії – Кільчень, Чаплинка, Заплавка. Із заходу на схід район пересікає канал «Дніпро-Донбас».
Магдалинівка заснована у 1778 році відставним секунд-майором Андрієм Магденком. Щодо походження назви селища існують дві версії: перша – назва пішла від прізвища Магденка; друга – поселення назване на честь свята Марії Магдалини. Ще раніше, у 1748 році, вздовж Орілі з'являлися поселення, яким давали назви по іменах і прізвищах засновників. Це були козацькі зимівки. Через три століття доносять до нас дух того часу назви Великий і Малий Козацькі лимани, які знаходяться поблизу сіл Гупалівка і Чернеччина.
Природа щедро наділила наш край багатствами. Гарний чорнозем дає високі врожаї зернових культур, надра – великі запаси, газу, є нафта, в річках – риба, в заплавах – величезна кількість диких качок та гусей, у лісі – багато дичини – від зайця до лося. У лісному масиві села Степанівка, площа якого складає 623,8 га, є заповідник. Район називають перлиною Дніпропетровщини.
У сільському господарстві району функціонують 342 агроформування, з яких 30 товариств, 3 сільгоспкооперативи, 12 приватних підприємств, 2 державних підприємств, 292 фермерських господарства. Основний напрямок господарювання агроформувань – вирощування зернових культур та соняшнику. Тваринництвом займаються 13 сільськогосподарських підприємств. Основна тваринницька галузь – виробництво свинини, 73% якої сконцентровано в ТОВ «Агро-Овен».
Важливе місце в економічній структурі району займає КП «Магдалинівський маслозавод», який дає 99% загального обсягу виробленої промислової продукції району.
На території району розташовані 9 нафтогазоносних родовищ, із них найпотужніше – Східно-Виноградівське газоконденсатне родовище – 400 млн.м3 газу.
У районі функціонують 30 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчаються 4688 учнів, 16 дитячих дошкільних установ, будинок дитячої творчості, станція юних натуралістів, дитячо-юнацька спортивна школа.
Оленівська середня загальноосвітня школа, єдина сільська школа в Дніпропетровській області, стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Сто кращих шкіл України» у номінації «Школа успіху».
Мережа культурно-освітніх закладів нараховує 26 сільських клубних установ, 30 бібліотек, дитячу музичну школу з філією, районний історико-краєзнавчий музей ім.Д.Т.Кулакова, Котовський сільський історико-краєзнавчий музей.
У районі функціонують колективи художньої самодіяльності, учасниками яких є 836 аматорів. Два художні колективи мають почесне звання «народний самодіяльний».
Магдалинівщина пишається своїми земляками. Серед них – 5 Героїв Радянського Союзу, 4 генерали. В районі утвердили свою трудову славу 13 Героїв Соціалістичної Праці, 2 кавалери 4 Орденів Трудової Слави, 2 кавалери ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, 2 заслужених вчителя України та 2 заслужених лікарів України, 4 заслужені працівники сільського господарства.
10 травня 1958 року Магдалинівку Указом Президії Верховної Ради УРСР віднесено до розряду селищ міського типу. З цього ж дня і існує Магдалинівська селищна рада, центром якої є смт. Магдалинівка.
10 травня 2008 року було відзначено ювілей - 50 років з дня заснування селищної ради.
Населення селищної ради складає 7575 чол, в т. числі :
- смт. Магдалинівка - 6887 чол.
- с. Радянське - 464 чол.
- с. Дубравка - 224 чол.
На 14-й сесії селищної ради У-го скликання був затверджений герб селища та його малий прапор згідно рішення № 245-14/У від 27.07.2007 р.
Сама ж Магдалинівка заснована в 1778 році. 27 вересня 2008 року було відзначено 230 років з дня заснування селища. До цієї дати були виготовлені значки ,, 230 років смт. Магдалинівка’’ та випущений поштовий конверт із зображенням герба селища та з написом «230 років смт. Магдалинівка».
На території селищної ради розташовані та функціонують чотири дошкільних навчальних заклади, які відвідують 226 дітей. На роботу цих закладів з селищного бюджету на 2008 рік виділено кошти в розмірі 1428,2 тис.грн., що становить 71 % від видаткової частини селищного бюджету.
За рахунок цих коштів діти забезпечені повноцінним харчуванням, придбано 60 стільчиків, дві пральні машини – автомати, 2 електроводонагрівача, газова плита, 2 холодильника та інше обладнання. На 13,9 тис. грн. виконані роботи по капітальному ремонту каналізаційної системи та водопроводу за рахунок перевиконання доходної частини селищного бюджету за підсумками роботи 9-ти місяців 2008 року. Виділено 24,9 тис. грн. на заміну шиферної покрівлі на будівлі дитячого садка в с. Дубравка.
З 56-и вулиць смт. Магдалинівка централізоване водопостачання мають 54-и вулиці. За рахунок коштів селищного бюджету в 2008 році побудовано 958 м водопроводів по вулицях Придорожній та Робочій.
З метою розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади, прийнята та діє Програма розвитку об’єктів комунальної власності. Джерелом надходження коштів є продаж земель несільськогосподарського призначення. В 2008 році вже надійшли кошти в сумі 104,0 тис.грн., які направлені на реконструкцію селищного цвинтаря та на будівництво водогонів.

Селищна рада сподівається на отримання субвенції з державного та обласного бюджетів в 2009 році. Для цього в 2008 році вже виготовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт 4 –х багатоквартирних будинків по вул. Кооперативній, одного малосімейного гуртожитку по вул. Шевченка, приміщення Магдалинівської селищної ради.. Загальна вартість проектних робіт складає 45,0 тис.грн., в тому числі - 19,8 тис.грн. за рахунок субвенції з районного бюджету та 25,2 тис.грн. за рахунок селищного бюджету.
52 вулиці селищної ради мають вуличне освітлення (50 вулиць в смт. Магдалинівка та 2 вулиці в с. Радянському). На оплату електроенергії вуличного освітлення в бюджеті на 2008 рік заплановано 84,0 тис. грн. З метою економії коштів, в травні 2008 року, придбано три багатофункціональних лічильника електроенергії, які включають і виключають освітлення в задані години та сприяють сплаті за спожиту електроенергію в розмірі 25 % від діючих тарифів. Це, в свою чергу, дозволило за травень – вересень 2008 року мати економію коштів в сумі 5,22 тис.грн. Ці кошти заплановано направити на придбання ще 3-х багатотарифних електролічильників з метою економії коштів в подальшому в значно більших розмірах.
Доходна частина селищного бюджету постійно перевиконується. Станом на 1.11.2008 року при плані 2 млн.280 тис. 460 грн. бюджет виконаний в обсязі 2 млн.413 тис. 320 грн, що становить 105,82 % . Все це дає змогу уточнювати бюджет селищної ради. Загалом, збільшення видаткової частини бюджету приймалось 2 рази - 1 серпня 2008 року на 48,0 тис.грн. та 22 жовтня 2008 року на 85,2 тис.грн. Всі кошти направлені на виконання робіт по благоустрою селища та на розвиток матеріальної бази об'єктів комунальної власності.
З метою організації робіт по санітарному стану селища, в 2008 році придбано 24 сміттєзбиральних урни до наявних 30-и. Придбано дві газонокосилки, які дали змогу регулярно скошувати рослинність на території селища.
Особлива увага приділяється питанням організації безпечного руху на дорогах селищної ради, що передбачено Законом України,, Про безпеку дорожнього руху’’.
В 2008 році придбано та встановлено 24 дорожніх знаки, виконані роботи по розмітці проїжджої частини центральної вулиці Радянської довжиною 5 км. На 177,1 тис.грн. виконані роботи по поточному ремонту доріг з твердим покриттям на 9-и вулицях селищної ради.
На території селищної ради проживає 1958 пенсіонерів, 18 – учасників бойових дій, 20 - інвалідів війни, 397 учасників Великої Вітчизняної війни, 54 – ліквідатори аварії на ЧАЕС та 23 – воїни-інтернаціоналістів.

Ця частина населення також береться до уваги при затвердженні щорічних бюджетів. В 2008 році проведені благодійні обіди для воїнів - інтернаціоналістів, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, учасників бойових дій та інвалідів війни, учасників визволення Магдалинівки від німецько- фашистських окупантів. На ці цілі з бюджету селищної ради використано 10,44 тис. грн. Крім цього, з бюджету селищної ради виплачено 4,6 тис.грн. матеріальної допомоги на лікування. Така допомога надана 18-и мешканцям селища. Організована робота по обробітку городів, заготівлі дрів, наданню продовольчих наборів.м
З листопаду 2007 року в селищі ведуться роботи по реконструкції банку Магдалинівської РСС під 8-ми квартирний житловий будинок по вул. Радянській. В 2008 році станом на 21.10.2008 року освоєно коштів в сумі 617, 2 тис.грн. На грудень 2008 року запланована здача в експлуатацію цього будинку де безкоштовно нове сучасне житло отримають 8 сімей селища.
З жовтня 2008 року розпочаті роботи по захисту смт. Магдалинівка від підтоплення. На ці цілі з обласного бюджету виділено на 2008 рік 350,0 тис.грн. Закінчення цих робіт врятує від підтоплення грунтовими водами більш як 370 сімей, які проживають в смт. Магдалинівка
На території селищної ради успішно функціонують :
- Магдалинівська загальноосвітня школа ;
- Магдалинівська школа – інтернат для дітей з вадами розвитку ;
- Магдалинівське ПТУ № 88 ;
- Будинок культури ;
- Магдалинівська центральна районна лікарня;
- 2 фельдшерсько-акушерських пункта;
- ЗАТ ,, Магдалинівський комбінат хлібопродуктів”;
- Хлібзавод ТОВ ,, Віват’’;
- КП .. Магдалинівський маслозавод’’
Крім 50-річного ювілею селищної ради, в травні 2008 року свій 50-ти річний ювілей відзначив Магдалинівський район електромереж, 75 років Магдалинівська ЗОШ. В січні 2008 року відзначалось 30 –річчя управління водного господарства.
27 вересня 2008 року разом з 230-ю річницею з дня заснування селища урочисто відзначено 65-у річницю визволення селища від німецько-фашистських окупантів.

Зважаючи на ці події, запити й інтереси територіальної громади депутатський корпус селищної ради, виконавчий комітет намагаються покращити соціально-економічний стан своїх мешканців.

В селищі функціонує більше 50 магазинів, 5 кафе ресторанного типу, декілька перукарень, 11 аптек.
Тільки в 2008 році за рахунок коштів приватних підприємців введено в експлуатацію 3 магазини, будуються салон краси, магазин – аптека, двоповерховий магазин в центрі селища, закінчено реконструкцію двоповерхового кафе – ресторану.


СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ МАГДАЛИНІВКА (сторінка 1)

СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ МАГДАЛИНІВКА (сторінка 2)

До Магдалинівської селищної ради належить і село Радянське

 Багаторічна творча співпраця у патріотичному вихованні об’єднує студентську молодь Дніпропетровської медичної академії та учнів Радянської школи. 
 9 травня 2010 року минає 65 років з Дня перемоги. 30 років тому на території села Радянського з ініціативи ректорату медичної академії студентським загоном було зведено єдиний у своєму роді на теренах колишнього Радянського союзу пам’ятник Невідомому офіцеру. 
 Нині тут щебече соловейко, кує многії літа зозуля… Височить блакитне мирне небо…
 Йшов 1943 рік. Лінія фронту проходила саме через наш район. В котівських лісах активно боровся з ворогом партизанський загін під командуванням Івана Демченка.

 Фашисти, відчуваючи безвихідь, зовсім озвіріли. Нишпорили по усіх хатах, шукаючи хоч якусь зачіпку зв’язку з партизанським загоном. В селі Радянському знали, що сім’я Федора Прокопенка співпрацює з партизанами, але ніхто навіть шепотом не говорив про це. Крім батька, до підпільної роботи долучився старший син Сашко з нареченою Вірою Нікішиною та дочка Галя. Найменшій доньці Вірі тоді було лише тринадцять років. 


 Війська Червоної армії підійшли впритул до лінії фронту і їм конче потрібний був зв'язок з партизанами. Саме батько здійснював цей зв'язок. Чиясь нечиста душа донесла німцям. 
 У хату ввалилися фашисти, прикладами виштовхуючи маму, тата, брата і сестру на подвір’я. Віра вхопилася за мамину спідницю і переляканими очима дивилася на цих звірів. Їх повели селом. Люди ховалися по хатах, та їх зганяли до річки, погрожували винищити все село, якщо не викажуть всіх, хто мав зв'язок з партизанами. Всі втупили очі в землю, плачучи і в душі проклинаючи чужинців, які своїми чоботищами нищать землю, душі ні в чому невинних людей.
 Їх усіх довели до Кільчені. Віра міцно вхопилася за мамину блузку, але міцні руки німецького офіцера рішуче відірвали її від любої матусі. Дівчинка, плачучи, рвалася до рідного плеча, але німецький солдат прикладом автомата грубо штовхнув її у юрбу – чи то з власної волі, згадавши своїх кіндерів у далекій Німеччині, рятував дитяче життя, а чи виконуючи волю поблажливого наказу. Як би там не було, вона єдина з усієї родини зосталася живим свідком тієї жорстокої фашистської розправи. Жінки відразу ж заховали дівчинку поміж собою, зрозумівши, що цей німецький солдат віддав їм її на спасіння. Одна із жінок притулила її до себе, затуливши долонею очі, щоб не бачила, як розстріляли тата, маму і брата. Сестру Галю забрали до концтабору в селі Червонопартизанське нинішнього Петриківського району, там вона і загинула від рук катів десь на початку квітня. Очевидці тих подій згадували, що коли її , змордовану, вивели на розстріл, вона заспівала «Катюшу»… 
 Нині ми називаємо подвигом те, що робив кожен громадянин своєї країни у боротьбі з фашистами. А от того, хто видав родину патріотів України ворогу, людиною точно не назвеш. Тому й не дивно, що імені його ніхто не знає. Бо вічним може бути лише величне. 
 Студенти медичної академії провели велику пошукову роботу, щоб встановити усі імена тих, хто був розстріляний фашистськими нелюдами. Загін «Пошук» на чолі з Хапатьком Георгієм Юхимовичем, нині доцентом кафедри шпитальної хірургії, став ініціатором збору коштів від роботи будівельних загонів на встановлення пам’ятного меморіалу. В процесі пошуку вияснилося, що в братській могилі поховані не лише підпільники, а і невідомий офіцер Радянської Армії. На його надгробній плиті немає імені. Але він навіки лишився живим у бронзі і нашій пам’яті.
 6 травня 2010 року, саме в тридцятиріччя встановлення меморіалу, відбувся урочистий мітинг за участю викладацького складу Дніпропетровської медичної академії на чолі з ректором Дзяком Г.В., студентів академії, заступника голови Магдалинівської РДА Холодної В.М., селищного голови Найка В.В., завідуючого відділом освіти Магдалинівської РДА Штефана А.Г., працівників та учнів Радянської загальноосвітньої школи та громадськості села.
  З вітальним словом до присутніх звернулися заступник голови Магдалинівської РДА Холодна В.М., ректор ДДМА ,заслужений діяч науки і техніки України, академік АМН України, професор Г.В.Дзяк. Про історію створення пам’ятника розказав молоді учасник будівельного загону Хапатько Г.Ю., очевидець зведення меморіалу.
 Студенти медичної академії, учасники художньої самодіяльності, привітали ветеранів, учасників бойових дій і всіх присутніх концертом-реквіємом. Вразили емоціями пісні у виконанні Лебідь Марії, Сокур Дарії, Віленського Ярослава. А «Майський вальс» у виконанні Шевченко Крістіни та «День Победы» у виконанні Павлюк Катерини зворушили душу до сліз.
 Буде колоситися нива золота, буде сяяти в небі мирне сонце, бо виховуємо ми сучасну молодь, яка свято береже історичну пам'ять – береже мир на Землі.
  
  Панько З.Д. директор Радянської ЗОШ