Вівторок, 19.03.2024, 12:01

Вітаю Вас Гість | RSS

Георгій Сухович, 
директор НВК № 8 
м. Кам’янця-Подільського 
(http://www.cippe.edu.ua/forum/viewforum.php?f=1)
Кваліметрична модель оцінювання 
рівня організації профільного навчання в ЗНЗ 

Розглядається алгоритм створення моделі дослідження рівня організації профільного навчання на рівні загальноосвітнього навчального закладу в табличному редакторі Excel та основні принципи її використання. 
Ключові слова: освітній моніторинг, профільне навчання, кваліметрія, факторно-критеріальна модель, загальноосвітній навчальний заклад. 

Рассматривается алгоритм создания модели исследования уровня организации профильного обучения на уровне общеобразовательного учебного заведения в табличном редакторе Excel и основные принципы ее использования. 
Ключевые слова: образовательный мониторинг, профильное обучение, квалиметрия, факторно-критериальная модель, общеобразовательное учебное заведение. 

The algorithm of creation of model of research of level of organization of type studies is examined on level of general educational establishment in tabular editor Excel and basic principles of its use. 
Keywords: educational monitoring, type studies, qualimetry, factor criterion model, general educational establishment. 


Одним з шляхів підвищення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є впровадження профільного навчання в старшій школі. 
Профільне навчання впроваджується на основі Закону України "Про загальну середню освіту” (ст.15, 1999 р.), Національної доктрини розвитку освіти України; Концепції профільного навчання в старшій школі; Постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2000р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання.”; Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) [4, 6], . 
Завданнями педагогічної науки в цьому напрямі є розробка методологічних, теоретичних і технологічних питань впровадження профільного навчання. Одним з них є діяльний моніторинг та кваліметричний підхід до оцінювання рівня організації профільного навчання на рівні загальноосвітнього навчального закладу. 
Розробці зазначених питань приділяють увагу С. Вольянська – управління впровадженням профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі: модель оцінки якості [1], Г. Дмитренко – цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу [2], Г. Єльникова – наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні та наукові основи управління школою [3, 8], О. Карпов – психологічні основи прийняття рішення в профорієнтаційній роботі [5], О. Піскунов, Г. Воробйова – методи педагогічних досліджень [7], М. Тименко – система професійної орієнтації зі старшокласниками [9], Б. Федоришин – особливості професійного самовизначення школярів [10]. 
Завданнями педагогічної практики є впровадження наукових напрацювань з даного питання, їх адаптація до умов діяльності кожного загальноосвітнього навчального закладу, в складі якого діє школа ІІІ ступеня. Важливим залишається питання розповсюдження практичного досвіду впровадження результатів наукових досліджень. 
Метою поданої статті є опис розробки і застосування моделі кваліметричного дослідження рівня організації профільного навчання на рівні загальноосвітнього навчального закладу в табличному редакторі Excel. 
Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі, зміст профільної освіти визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освітніх послуг, кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів ЗНЗ, виробничої і соціокультурної інфраструктури регіону, перспектив отримання випускниками школи відповідної професії і їх життєвих планів. 

Саме тому основними завданнями при розробці моделі стали: 
• визначення об’єктивних і суб’єктивних умов впровадження профільного навчання на рівні загальноосвітнього навчального закладу; 
• розробка моделі моніторингового типу, яка давала б можливість відстежувати рівень організації профільного навчання на різних етапах освітнього процесу в ЗНЗ; 
• можливість отримання оперативної об’єктивної інформації про зміни в організації профільного навчання у конкретному загальноосвітньому навчальному закладі; 
• можливість отримання наочного діаграмового матеріалу з вивчених питань; 
• простота моделі у користуванні, її оперативність та високий рівень валідності. 

Для кваліметричної моделі дослідження рівня організації профільного навчання на рівні ЗНЗ було визначено наступні фактори: 
I. Структура профільного навчання. 
II. Форми організації профільного навчання. 
III. Допрофільна підготовка. 
IV. Умови реалізації профільного навчання. 

Фактор „Структура профільного навчання” розкривають відповідні критерії: 
• відповідність профілю освітнім потребам регіону; 
• відповідність профілю основним напрямкам профілізації; 
• визначеність профілю добором предметів та їх змістом; 
• рівень забезпечення загальноосвітньої підготовки учнів; 
• стан спеціалізованої підготовки учнів до майбутньої професії; 
• відповідність співвідношення обсягу базових загальноосвітніх, 
• відповідність нормативним вимогам загального навантаження учнів. 

Фактор „Форми організації профільного навчання” визначається такими показниками: 
• організація профільного навчання через навчальні заняття, факультативи, курси за вибором; 
• організація профільних класів в ЗНЗ; 
• організація профільних груп в багатопрофільному ЗНЗ. 

Третій фактор – „Допрофільна підготовка” – описується відповідними показниками: 
• налагодження дійової діагностики рівня навчальних досягнень учнів; 
• здійснення профконсультаційної психодіагностики; 
• введення достатньої кількості курсів за вибором для визначення напряму профільного навчання; 
• введення достатньої кількості курсів за вибором для визначення напряму профільного навчання. 

"Умови реалізації профільного навчання” – четвертий фактор – характеризують наступні критерії: 
• нормативнно-правове забезпечення; 
• фінансове забезпечення; 
• навчально-методичне забезпечення; 
• кадрове забезпечення; 
• науковий супровід профільного навчання; 
• психологічний супровід навчального процесу. 

Після визначення ваги параметрів кваліметричний стандарт організації профільного навчання на рівні загальноосвітнього навчального закладу набув остаточного вигляду. 

Для оцінки рівня організації профільного навчання було прийнято наступну шкалу оцінок: 
• 0,86 – 1,00 — рівень високий; 
• 0,76 – 0,85 — рівень оптимальний; 
• 0,56 – 0,75 — рівень достатній; 
• 0,46 – 0,55 — рівень низький; 
• 0,00 – 0,45 — рівень критичний. 

Перший аркуш моделі дослідження рівня організації профільного навчання на рівні загальноосвітнього навчального закладу в табличному редакторі Excel „Базова” складається з базової моделі. 
"Термін” – другий аркуш – це таблиця, у якій в комірки блакитного кольору вносяться терміни /дати/ проведення експертизи. В блакитну комірку заголовку вноситься назва ЗНЗ. За умови використання моделі для проведення експертизи у кількох школах в блакитні комірки можуть бути внесені скорочені назви цих шкіл (наприклад: ЗОШ № 1, СЗОШ № 19, НВК № 8 тощо). Тоді у блакитну комірку заголовку раціонально внести назву населеного пункту або району, де проводиться експертне дослідження. 

Аркуш "Протокол” містить протокол експертизи рівня організації профільного навчання, роздрукувавши який можна використовувати для експертного дослідження. До протоколу необхідно внести назву ЗНЗ, де проводиться експертиза, та безпосередньо самі експертні бали, виходячи з поданих нижче критеріїв оцінювання: 
• 4 бали - критерій проявляється в межах 81% - 100% висунутих вимог; 
• 3 бали - критерій проявляється в межах 61%-80% висунутих вимог; 
• 2 бали - критерій проявляється в межах 40%-60% висунутих вимог; 
• 1 бал - критерій має незначне проявлення; 
• 0 балів - критерій практично не проявляється. 

Далі потрібно внести прізвища експертів, їх підписи та дату проведення дослідження. 
Основу четвертого аркушу – "Дані” – складає таблиця у комірках жовтого кольору якої за допомогою простих формул-посилань типу 
='Протокол'!B6 
на відповідні комірки аркушу "Базова” подано критерії оцінювання. А формули-посилання на відповідні комірки аркушу "Термін” повертають у головку таблиці терміни /дати/ проведення експертизи або назви ЗНЗ – у відповідності до мети дослідження. 
Аркуш "Програм” практично є технічним, оскільки у комірках його таблиці проводяться обчислення отриманих даних. Так, у комірці D7 за формулою 
=ЕСЛИ(Дані!С$7="";"";$C7*Дані!С7) 
за умови заповнення показником комірки С7 аркушу "Дані” сам показник множиться на вартість критерію, який розміщено у комірці С7. Потім у комірці С37 отримуємо суму часткових оцінок критерію за формулою 
=ЕСЛИ(Дані!E7="";"";СУММ(D7:D13)). 
Далі у комірці С38 перемножуємо отримане число на вартість фактору з комірки В36 за формулою 
=ЕСЛИ(Дані!С7="";"";36*C37) 
і отримуємо часткову вартість фактору. 
У комірці С36 за формулою 
=ЕСЛИ(Дані!D7="";"";(C38+C41+C44+C47)) 
отримуємо суму часткових вартостей факторів, що й складає бальну оцінку рівня організації профільного навчання. Вербальна (словесна) оцінка у комірку С35 повертається за допомогою формули 
=ЕСЛИ(Дані!D7="";"";ЕСЛИ(C35<45;"Критичний";ЕСЛИ(C35<55;"Низький"; 
ЕСЛИ(C35<75;"Достатній";ЕСЛИ(C35<85;"Оптимальний";"Високий"))))). 
Аркуш "Зведені” виключно за допомогою формул-посилань на аркуш "Програма” подає проаналізовані показники рівня організації профільного навчання за термін, обраний зі списку (або обирається зі списку ЗНЗ). 
Останній аркуш моделі "Діаграма” подає порівняльну діаграму рівня організації профільного навчання у ЗНЗ за обрані зі списку терміни, або обрані зі списку школи у населеному пункті (чи районі). 
Використання описаної моделі дає можливість у моніторинговому режимі відслідковувати як рівень організації профільного навчання в цілому по закладу, так і пофакторно та покритеріально. Отримані аналітичні дані є необхідним матеріалом для менеджера освіти. Практика показує, що завдяки використанню описаної моделі рівень організації профільного навчання у досліджуваних закладах загальної середньої освіти значно зростає практично як в цілому, так і за абсолютною більшістю критеріїв. Вже після попередніх управлінських рішень, прийнятих за підсумками першого використання моделі, увага з боку директорів до організації профільного навчання у ввірених навчальних закладах суттєво збільшується і стає більш стабільною, що добре фіксує повторна експертиза та наступні дослідження. 


Література 
1. Вольянська С.Є. Управління впровадженням профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі: модель оцінки якості // Адаптивне управління в освіті / за заг. ред. Г.Є.Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України. Луганськ. держ. інст культури і мистецтв, Обл. метод. кабінет учб. закладів мистецтва і культури. – Харків: Стиль Іздат, 2007. – С. 65-76. 
2. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1996. – 140 с. 
3. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: Монографія. – К.:ДАККО, 1999. – 303 с. 
4. Закон України "Про загальну середню освіту” Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С. 103-126. 
5. Карпов А.В. Психологические основы принятия решения в профориентационной работе. – М.: Издательство МГУ, 1986. – 91 с. 
6. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерстві освіти і науки України. – 2003. – № 24. – С. 3-15. 
7. Методы педагогических исследований /Под ред. А.И. Пискунова, Г.В. Воробьева. – М.: Педагогика, 1979. – 255 c. 
8. Наукові основи управління школою: Навчальний посібник для директорів шкіл та факультетів підготовки і підвищення кваліфікації організаторів народної освіти / За ред. Г.В.Єльнікової. – Х.: ХДПІ, 1991. – 170 с. 
9. Тименко М.П. Система професійної орієнтації зі старшокласниками. – К.: Рад. школа, 1988. – 56 с. 
10. Федоришин Б.О. Школа і професійне самовизначення учнів. – К.: Рад. школа, 1987. – 156 с.