Т.В.Недосєкіна

Навчальний посібник „Історія рідного краю”. – Д., 2010. –  с. 

Скачати підручник

Рецензент: Кочергін І.О., кандидат історичних наук, доцент НГУ 

Навчальний посібник складений за авторською програмою вчителя-методиста Т.В. Недосєкіної, затвердженою ДОІППО та Міністерством освіти і науки України. Є скороченою версією навчальних посібників автора відповідно до вимог навчального плану Міського юридичного ліцею. Він розрахований на учнів 9-х та 11-х класів МЮЛ.

 ЗМІСТ

 

  1. Мільйони років до нашої ери ........................................................ 4

  2. Кам’яний вік ................................................................................... 10

  3. Ранні кочовики ............................................................................... 15

Питання до теми 1 ………………………………………………....  27 

  4. Слов’яни …………………………………………………………28

  5. Київська держава ………………………………………………  34

  6. Пізні кочовики на території Дніпропетровщини ……………  40

Питання до теми 2 ……………………………………………...….  57

  7. Запорозька Січ …………………………………………………  58

  8. Козацький край …………………………………………………..  64

Питання до теми 3 ……………………………………………………75

  9. Місто на трьох пагорбах ………………………………………. 76

10. Катеринославська губернія – Дніпропетровська область … ….. 83

11. Залізна лихоманка перед буревієм …………………………….. 101

Питання до теми 4 ………………………………………………….. 109

12. Революційний буревій …………………………………………..110

13. Між двома світовими війнами ………………………………… 125

14. Священна війна…………………………………………………. 136

Питання до теми 5 …………………………………………………..162

15. «Союз непорушний республік радянських» ………………….. 164

16. Незалежна Україна……………………………………………….217

Питання до теми 6 ………………………………………………….  240

Зведена таблиця годин і балів ………………………………………241

Література ………………………………………………………….. .242

 ТЕМА 1. НАЙДАВНІША ІСТОРІЯ КРАЮ

 

1. Мільйони років до нашої ери

Зміст: Формування сучасного ландшафту Дніпропетровської об-ласті протягом мільйонів років. Зледеніння на території області, його причини. Міф про Атлантиду. Сучасні наукові дані щодо геоісторії краю та України.

Очікуванні  результати:

·   Знання про джерела вивчення давньої історії краю;

·   Вміння розповідати про біологічну еволюцію людини;

·   Розуміння геоісторії планети;

·   Вміння оперувати новими термінами та поняттями.

 

Історія – дивна наука. Існує вона не тільки у людському суспіль-стві, державі, народі, її має і наша планета Земля. Пласти земної ко-ри – це величезний музей історії природи. Кожна людина може до-торкнутися до дивовижних експонатів цього музею, відпочиваючи на крутих схилах річок, плескаючись у теплих водах морів, підійма-ючись гірськими стежками, прислуховуючись до шелестіння листя.

Вчені розподілили історію планети на п‘ять ер: архей, протеро-зой, палеозой, мезозой  та кайнозой. Кожна ера має свій поділ за періодами, а періоди  –  за епохами.

Тарлінги, автори книги «Рухомі материки», запропонували ціка-вий спосіб переконатися у грандіозності геологічного розвитку на-шої планети. Для цього треба уявити, що дивишся фільм, який три-ває приблизно 1 годину 15 хвилин, до того ж кожна секунда відпо-відає 1 мільйону років у розвитку Землі. За перші 1,5-3 хвилини, а це – 100-200 млн років, ми побачемо, як утворювалась наша пла-нета. Наступні 40 хвилин – 2 400 млн років – будуть присвячені то-му, що відбувалося протягом архейської ери. Близько 20 хвилин – 1200 млн  років – ми будемо слідкувати за подіями протерозойської ери. Палеозой, мезозой і кайнозой займуть останні 10 хвилин, тобто 600 млн років, причому, людина з’явиться за 2 секунди до закінчен-ня фільму. Після «просмотру» такого уявного фільму можна зрозу-міти, яке важливе значення мають дві перші геологічні ери, від-кладення яких широко представлені в Дніпропетровській області.

Сьогодні кожен знає про корисні копалини, які знаходяться в надрах земної кори, про їхнє значення в житті людини. Всі вони – результат тривалого розвитку нашої планети. Кожна геологічна ера залишила свій відбиток у вигляді різноманітних копалин. Надра земної кори нашого Придніпровського краю зберігають багатющі поклади корисних копалин, які є найкрупнішими не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Отже, вирушаймо разом у невеличку мандрівку до дивного світу геологічної історії Дніпропетровщини.

Від початку архейської ери нас відділяє приблизно 4 мільярди років. У цей період наша планета була безкрайньою пустелею з на-громадженням величезних гранітних глиб. Вибухи вулканів, сильні землетруси безупинно змінювали вигляд планети. Протягом цієї ери відбувався посилений процес формування земної поверхні. Вчені вважають, що саме в цей час на Землі з’являються перші органічні клітини, живі клітинні істоти у вигляді бактерій та одноклітинних організмів.

Нам, мешканцям Дніпропетровської області, архей залишив на спогад багато цікавих речей. Наприклад, відомі гранітні скелі понад Дніпром проти Монастирського (колишнього Комсомольського) острова у Дніпропетровську. Їм приблизно 2,4 млрд років. Трохи старіші гранітні масиви Токівський (2,6 млрд років), Кудашевський (3 млрд років), Аульський (поблизу Дніпродзержинська).

Славнозвісні дніпровські пороги, які назавжди зникли під водою, також відлічують початок свого існування з архейської ери. Мальовничою прикрасою краєвиду є скелі вздовж берегів річок області: Вовчої, Інгульця, Самоткані, Базавлука, вихід на поверхню гірських пород у с.Лозуватка Криворізького району.

Протерозойська ера почалася приблизно 3,6 млрд років тому. В цей період наша планета також активно перетворювалась. Саме тоді з’явились перші безхребетні тварини – губки,  хробаки  – й водоро-сті. Жива матерія все більш ускладнювалась, проходячи довгий шлях від одноклітинних до багатоклітинних організмів.

Протерозойська ера залишила нам один з найщедріших пода-рунків – найкрупніше у світі родовище залізної руди на Криворіжжі. Криворізький залізорудний басейн розташований на заході області вздовж річки Інгулець, притоки Дніпра, та її притоків – річок Сак-сагані, Жовтої та Зеленої. Залізна руда залягає вузькою смугою (2-7 км) довжиною більш 100 км. За оцінками вчених на цьому місці розташовано більше 22 млрд т порід, які вміщують залізо, до того ж, вміст металу в цих породах досягає 35-67%. Близька за якістю до криворізької  залізна руда, що знайдена у Нікопольському, Солонян-ському, Криничанському районах.

До протерозойської ери відносять і утворення багатих нікелевих родовищ (Сухохуторське родовище), бокситів для виробництва алю-мінію (Високопільське родовище у с.Шестерня Широківського району). Відлічує свій вік з протерозою і мармур – пречудовий бу-дівничий матеріал. Його багатющі поклади (112 млн  т) відомі на Криворіжжі в районі сіл Жовте та Лозуватка (Фрунзенське родовище).

Палеозойську еру, яка розпочалась десь 570 млрд років тому, вчені поділили на 6 періодів. З того давнього часу збереглися чис-ленні залишки та сліди живих істот у земній корі. На початку палео-зою переважали два кольори: синій колір води безкрайніх морів та цегляний колір мертвої суші. Все життя було зосереджено у морі. У цей період з’являються перші хребетні – риби. У середині ери відбувається поширене опанування суші рослинами та тваринами: різке зменшення морів та жаркий клімат сприяли виходу на сушу з моря земноводних та розповсюдженню перших земних рослин.

Приблизно 360 млн років тому територія Дніпропетровщини була прибережною зоною моря. Тут росли дивовижні рослини – плауни, хвощі, папороть заввишки 50 м (приблизна висота 17-поверхового будинку) та трьох метрів у діаметрі. Ці гіганти утворю-вали густі та непрохідні джунглі. Густі шапки моху покривали гілля. Через дуже теплий та вологий клімат волога просочувала все нав-круги, густий туман багато днів не розсіювався. Сонце не могло пробитися крізь гілки, з дерев постійно крапав дрібний дощ.

Один із періодів палеозойської ери зветься карбоновим або кам’яновугільним, бо саме тоді природа почала перетворювати величезні рослини на поклади кам’яного вугілля. На це їй знадо-билося зовсім "небагато” часу – більше 60 млн років.

На Дніпропетровщині, в районі Павлограда, Новомосковська, Царичанки знаходиться вугленосна жила більш 200 км довжиною та 10-15, а подекуди й 25 км шириною. Запаси вугілля, за даними вче-них, досягають більше 5 млрд т.

До палеозойської ери належать родовища природного газу по-близу с.Михайлівка Царичанського району, с.Перещепино та с.Левенцівка Новомосковського району.

Четверта за рахунком геологічна ера – мезозойська – почалась приблизно 245 млн років тому та поділена на три періоди. У цей час на планеті було жарко і волого. На землі і на суші господарювали величезні плазуни – текодонти, плезіозаври, іхтіозаври, стегозаври, диплодоки, птеранодони, динозаври та інші ісполінські тварини. У цей період з’являються птахи та перші тварини. У рослинному світі відбуваються великі зміни: нові квіткові рослини поступово витіс-няють стару рослинність. Поява квіткових сприяла швидкому роз-витку комах, птахів, ссавців. До кінця мезозою щезають усі групи динозаврів та більшість плазунів. Вчені ще не прийшли до єдиної думки з приводу причин масової загибелі недавніх володарів пла-нети – ящерів-гігантів. Цілком можливо, що причини слід шукати у змінах зовнішніх умов: клімату, рельєфу земної поверхні, рослин-ності, які були викликані, очевидно, змінами нахилу земної осі.

Приблизно 60 млн років тому на території нашого краю росли види дерев, які збереглися до наших днів, такі як граб, дуб, платан, сосна, ялина та не характерні на сьогодні для нас кіпариси, лавр, секвойя. У ті далекі часи наш край населяли дивовижні тварини: гіп-паріони, мастодонти, шаблезубі тигри, жирафи, страуси, леви. Бага-то з них  так і лишилися в минулому.

Останній п’ятий етап у розвитку нашої планети називається кайнозойською ерою, яка розподілена на два великих періоди та сім епох. Почалась кайнозойська ера 65 млн років тому та продов-жується до сьогодення. Ця ера характеризується формуванням су-часного рельєфу, розвитком сучасної флори та фауни, появою лю-дини та її розвитком від давнього до сучасного вигляду. Клімат на планеті у цей час змінювався від теплого до дуже холодного. Саме в кайнозої на планеті був льодовиковий період, який розпочався близько 2 млн років тому.

У цей період на території Дніпропетровщини утворювались різ-ні корисні копалини: буре вугілля (Криворізький, Дніпропетров-ський, Нікопольський райони), каоліни – глини, з яких виробляють вогнестійкі матеріали, фаянс і фарфор (в районі с. Девладове Софіїв-ського району, с.Саксагань П’ятихатського району, смт.П’ятихатки, м.Синельникове), колчеданові руди (Криворіжжя), титанові руди (Самотканське родовище), графіт (на Криворіжжі, поблизу П’яти-хаток). Найкрупнішим родовищем не тільки нашої країни, але й сві-ту, є поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, утворення якого вчені відносять до середини кайнозою.

Між с.Чаплі та Придніпровським мікрорайоном Дніпропетров-ська розташований Рибальський кар’єр, в якому знаходиться уні-кальний пам’ятник природи, відомий вченим усього світу. Це – за-лишки давньої фауни, які представлені численними та різноманіт-ними молюсками, залишками коралів, зубів акул та ін. Звідки вони тут з’явились? Все дуже просто: на початку кайнозою море знову покривало територію нашого краю та остаточно відійшло приблизно 13 мільйонів років тому. До речі, назва цього моря – Мандриківське – була дана за назвою с.Мандриківка (зараз це житловий район Дніпропетровська – Перемога). У кінці ХІХ ст. випадково під час копання колодязя в одній садибі була знайдена рідка фауна молюс-ків, не типова для Дніпра. Аналогічні знахідки були винайдені і в інших місцях – на території заводу ім. Карла Лібкнехта, при будівництві Марефо-Херсонського мосту та метро.

Приблизно 13 млн років тому наша головна річка – Дніпро, двічі змінюючи своє русло, попрямувала саме у те, яке відоме нам і сьогодні. Притоки Дніпра зайняли долини, близькі сучасним руслам.

Десь 2 мільйони років тому почався четвертичний період кай-нозойської ери, який вчені донедавна називали антропогеном, тому що вважали, що в саме в цей час з’явилася давня людина. Але зараз є докази, що перші люди з’явились значно раніше. Поступово змінюючись зовні, вони опановують майже всю територію планети.

На початку четвертичного періоду клімат на всій території пла-нети різко змінився, бо з півночі став насуватися льодовик. На те-риторії Східної Європи льодовик сповзав зі Скандинавії. Всього ві-домо три зледеніння, найзначнішим з яких було друге – Дніпров-ське. Воно почалося 300 тис. років тому (за іншими даними – 200 тис. років тому) та тривало приблизно 40-50 тис. років. Під час руху льодовик являв велику руйнівну силу. Уламки скель та каміння ру-хались разом із ним або всередині його льодової маси, або під нею. Такі уламки гірських порід, «оброблені» льодовиком, звуться море-ною. Коли льодовик почав відступати, морени залишились там, де їх залишив льодовик.

Величезна маса льоду кількома смугами розповсюдилася знач-ною територією Європи. Одна смуга дійшла до Дніпродзержинська.

Наш край у цей час був перетворений на лісотундру, де меш-кали мамонти, вопняні носороги, вівцебики, бізони, благородні оле-ні. Кістки деяких з них знайдені на території області та експонують-ся у Дніпропетровському зоологічному музеї ДНУ. За даними вче-них, на широті 67°30¢ середньорічна температура повітря становила –39,5°С, найхолоднішого місяця  –55°С, а найтеплішого  –25°С.

Відступаючи, льодовик лишив гранітні морени діаметром 5-7 м поблизу сіл Бородаївка та Домоткань Верхньодніпровського району. Відомі моренні утворення гори Калитва, що неподолік с.Китайгород Царичанського району.

Причини зледеніння ще до кінця не з’ясовані. Деякі вчені вва-жають, що утворення льодовикового періоду пов’язано з характером розподілу сонячного тепла на поверхні Землі. Інші вбачають причи-ни у зміні параметрів орбіти Землі під впливом Місяця та Сонця та періодичній заміні нахилу земної осі. Останнім часом стає популяр-ною теорія походження зледеніння – невідомі нам рухи сонячної системи навколо якогось центру. Цей рух також має свої «пори ро-ку». Коли настає галактична «зима», починаються зледеніння. «На-весні» льодовики зменшуються, а «влітку» зберігаються лише нав-коло полюсів (в Арктиці та Антарктиці) та на високих горах. Спо-стерігаючи за сучасними льодовиками, вчені припускаються думки, що давні льодовики рухались зі швидкістю від 40 до 80 м за добу. З відступом льодовика на північ рівень світового океану звичайно під-нявся на декілька десятків метрів, а розміри внутрішніх морів збіль-шилися. У цей період багато річок набули свої початки. Від остан-нього зледеніння минуло лише 10-15 тис років. Оцінюючи можли-вість нового похолодання на планеті, вчені дійшли висновку, що наступний період активізації зледеніння припаде на 4 300 рік нашої ери.