Інформаційний портал шкіл Магдалинівського району - ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ

Написане: п'ятниця червня 13, 2008 2:32 pm Тема повідомлення: Л.Д.Покроєва та З.В.Рябова. ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ

Покроєва Л.Д., к.пед.н., доцент, ректор Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти Рябова З.В., к.пед.н., проректор Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (http://www.cippe.edu.ua/forum/viewforum.php?f=1) ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У статті розкрито питання організації моніторингу ефективності та якості післядипломної педагогічної освіти. Ключові слова: моніторинг, ефективність, якість освіти. The article is about organization of monitoring of efficiency and quality of postgraduate pedagogical education. Key words: monitoring, efficiency, quality of education. В статье раскрыты вопросы организации монитонга эфективности и качества последипломного педагогического образования. Ключевые слова: мониторинг, эфективность, качество образования. Пріоритетне місце в національній системі безперервної освіти займає післядипломна освіта, яка забезпечує фахову компетентність громадян, поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок. Стратегія роботи системи післядипломної педагогічної освіти полягає у тому, що навчальні заклади цієї системи працюють не стільки на функціонування системи освіти, скільки на її розвиток. Це передбачає зміну ретрансляційних завдань на дослідницькі, на виявлення освітніх потреб, вивчення специфіки освітніх процесів в системі освіти, супроводження реформування загальної середньої освіти. Процес управління в закладі післядипломної педагогічної освіти є невід’ємною складовою управління соціальними системами. Кожна соціальна система складається з двох самостійних, але взаємопов’язаних підсистем – керованої (об’єкт управління) та керуючої (суб’єкт управління). До керованої підсистеми належать елементи, які забезпечують процес створення матеріальних і духовних благ, до керуючої – елементи, які забезпечують процес управління як цілеспрямований вплив на колектив людей, задіяних у керованій підсистемі. Чим більше соціальна система є розвиненою, тим більше досконалим у ній є механізм зворотного зв’язку. Процес управління в соціальних системах це визначення цілеспрямованого впливу на керовану систему для її впорядкування. Для забезпечення цілеспрямованості, узгодженості функціонування та розвитку керованої підсистеми. Успішність управлінської діяльності певною мірою залежить від дотримання системного принципу зворотного зв’язку інформаційних потоків, сутність якого полягає у зв’язку між отриманим ефектом та управлінським впливом. На сьогодні механізмом своєчасного зворотного зв’язку в умовах адаптивного управління в соціально-педагогічних системах, зокрема в закладі післядипломної педагогічної освіти є моніторинг. Метою даної статті є описання системи моніторингу якості надання освітніх послуг закладом післядипломної педагогічної освіти. Під моніторингом в закладі післядипломної педагогічної освіти ми розуміємо інформаційну систему, яка постійно змінюється завдяки безперервності відстеження певного об’єкта за виділеними параметрами, факторами та критеріями управління з метою прийняття оперативного управлінського рішення щодо прогнозування подальшого його розвитку. Об’єктами моніторингу є будь-який процес у соціально-педагогічних системах. Об’єктами моніторингу ефективності та якості післядипломної педагогічної освіти виступають напрями основної діяльності ОІППО. Напрямами основної діяльності інституту післядипломної педагогічної освіти виступають: - якість інформаційно-аналітичного забезпечення; - якість навчального процесу; - ефективність науково-методичного супроводу; - результативність науково-дослідної роботи. Зазначені напрями є об’єктами моніторингу ефективності та якості післядипломної педагогічної освіти. Розкриємо сутнісні характеристики кожного об’єкту моніторингу. Якість інформаційно-аналітичного забезпечення. Основним завданням забезпечення якості інформаційно-аналітичного забезпечення є отримання та обробка інформації про стан функціонування та розвитку загальної середньої освіти в регіоні. Показниками даного об’єкту моніторингу виступають: - умови функціонування та розвитку загальної середньої освіти в регіоні: організація системи управління, організація роботи з педагогічними кадрами, матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу, соціальний захист, адаптація, збереження та зміцнення здоров'я учнів і працівників; - реалізація освітнього процесу: моніторинг змісту навчання; моніторинг навчання; моніторинг викладання. - результати освітнього процесу: стан загальноосвітньої підготовки (рівень компетентності) випускників, їх соціальної адаптації. Функціонально якість інформаційно-аналітичного забезпечення працює на реалізацію таких завдань: 1. Збір та обробка інформації за виділеними показниками стану функціонування та розвитку загальної середньої освіти в регіоні. 2. Надання методичної допомоги щодо забезпечення належного рівня надання освітніх послуг в регіоні. 3.Аналіз навколишнього та внутрішнього освітнього середовища. 4.Розробка стратегічних прогнозів на основі аналізу тенденцій ринку освітніх послуг, кон'юнктури, попиту, реакції споживача на появу нових видів пропозицій. 5.Розробка пропозицій щодо розширення, відкриття (скороченню, згортанню) факультетів, курсів, кружків, секцій тощо. 6.Створення інформаційно–аналітичного банку чинних стандартів, норм і вимог до умов, рівню якості й змісту наданих освітніх послуг. Якість навчального процесу. Напрям, що забезпечує якість навчального процесу виступає модернізація змісту навчання шляхом розробки програм освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації на основі узгодження державного замовлення та потреб освітянського загалу та процесу навчання: достатність умов, ресурсів, доцільність обраних форм та методів навчально-пізнавальної діяльності, самостійної роботи слухачів тощо. Крім цього вагомою складовою якості навчального процесу виступає забезпечення отримання результатів: відстеження поточних результатів: навчання, викладання, змісту; аналізування кінцевих результатів після завершення курсового підвищення кваліфікації; проектування саморозвитку та самооцінювання професійної компетентності та особистісного росту слухачів курсів у міжкурсовий період. Ефективність науково-методичного супроводу характеризується органічним поєднанням двох процесів: наукове дослідження явищ педагогічної дійсності (реалізація програмно-цільових проектів в регіоні) та науково-методичне супроводження процесів в загальній середній освіті регіону (проведення консультацій очних та в режимі Інтернет-конференцій, організація та проведення семінарів, конференцій, різного рівня тощо). Основними завданнями науково-методичного супроводу виступає визначення якості діяльності методичних структурних підрозділів та розробка уніфікованих підходів до оцінювання якості за всіма напрямами діяльності навчальних закладів і методичних служб. Результативність науково-дослідної роботи. Сутність даного об’єкту моніторингу визначається проведенням дослідно-експериментальної діяльністю в регіоні. Завданням якої є визначення пріоритетних напрямів модернізації (створення освітніх округів та описання їх функціоналу); розробка регіональних програм розвитку освіти (розробка програми впровадження профільного навчання в регіоні); обґрунтування необхідності зміни форм організації діяльності навчальних закладів в регіоні. Інструментарієм моніторингу ефективності та якості післядипломної педагогічної освіти виступає кваліметричний підхід. Кваліметрія (слово латинського походження) - це кількісний опис якості процесів або предметів. Останнім часом для вимірювання в педагогічних дослідженнях для кількісної точної та об’єктивної характеристики стану об’єкта використовують факторно-критеріальне моделювання, яке здійснюється на засадах кваліметрії. Так, Л.В. Ішкова зазначає, що сутність управління соціально-педагогічною системою полягає в безперервному оцінюванні, тобто в зіставленні поточних показників цільових параметрів з нормативними. Відхилення служать сигналом для управлінських впливів, які повертають систему в нормальний стан. У штучно створених соціальних системах нормативні показники цільових параметрів установлюються свідомо на основі теоретичних і емпіричних досліджень. Тому якість оцінки, а значить і якість управління соціальними системами, залежить від якості визначення цих показників (стандартів). Сутність факторно-критеріального моделювання полягає у створенні відповідної моделі бажаного стану об’єкта (якість) через виділення параметрів (напрямів діяльності), факторів (складних властивостей) та критеріїв прояву факторів (простих властивостей). Іншими словами – відбувається створення нормативної моделі (еталону), за допомогою якої відстежується стан розвитку об’єкта та відбувається його спрямування на бажаний результат. Тобто застосування саме кваліметрії дає змогу формалізувати якісні характеристики відповідних явищ і процесів шляхом їх поділу на простіші, визначити нормативний чи стандартний їх перебіг через систему критеріїв – показників діяльності (розвитку) об’єкта управління, що забезпечує замірювання результатів, які фіксують досягнення мети на певний час. Запропоновані моделі використовуються за допомогою комп’ютерної підтримки, яку розроблено у табличному редакторі Excel, що значно полегшує обчислення та порівняння. Проведення моніторингу ефективності та якості післядипломної педагогічної освіти забезпечило вищий рівень культури управління, виявило чіткість та злагодженість діяльності всіх структурних компонентів загальної середньої освіти в регіоні, дало можливість побачити зростання ефективності функціонування системи в цілому і спрямувати її у заданому напрямку та режимі. Список використаних джерел 1. Азгальдов Г.Г., Райхман Э.П. О квалиметрии. – М.: «Издательство стандартов», 1972. – 172 с. 2. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент у системі освіти: Навч. посіб. – К., МАУП, 1999. – 176 с. 3. Дмитренко Г.А., Олійник В.В., Ануфрієва О.Л. Цільове управління: вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: Навч. - метод. посібник. К.: УІПКККО, 1996. – 84 с. 4. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління: курс лекцій. – К.: ЦІППО АПН України, 2002. – 133 с. 5. Ишкова Л.В. Педагогическая квалиметрия в теории и практике дополнительного профессионального образования // Школьные технологи, 2002, №1 С.170-174 6. Новак В.О. Основи теорії управління: Навчальний посібник – К.: НАУ, 2001. – 236 с. 7. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / за ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 400 с. 8. Щёкин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. – 3-е изд., перераб. И доп. – К.: МАУП, 1999. – 288 с. 9. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Педагогика, 1989. – 152 с.