(http://www.cippe.edu.ua/forum/viewforum.php?f=1)
І.П. Воротникова
завідуюча Центром дистанційного навчання Луганського ОІППО
У статті розглянуто проблеми впровадження інформаційних технологій в навчальний процес та підготовка вчителя до використання інформаційних технологій в системі післядипломної педагогічної освіти.
It is regarded in the article the problems of introduction of information technologies in educational process and preparation of the teacher for use of the information technologies of post graduating pedagogical education.
Україна поступово від постіндустріального суспільства приходить до інформаційного суспільства, в якому інформація використовується як стратегічний ресурс.
«Решающее значение для информационного общества имеет развитие "человеческого капитала", включая открытое, интегрированное и межкультурное образование в сочетании с обучением навыкам в области ИКТ. Подготовка в области ИКТ не должна ограничиваться технической компетенцией, но включать также изучение этических аспектов и ценностей»[4].
Основними характеристиками інформаційного суспільства є:
• збільшення ролі інформації і знань у політичному, економічному, соціальному та культурному житті суспільства;
• зростання обсягу інформаційно-комунукаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;
• створення глобального інформаційного простору, що забезпечує: ефективну інформаційну взаємодію людей; іхній доступ до світових ресурсів; задоволення їхніх потреб у інформаційних продуктах та послугах [2].
Виникає потреба створення такої освітньої системи, орієнтованої на виклики інформаційного суспільства, що сформує систему цінностей і пріоритетів інформаційного суспільства для використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні особистості.
Мета статті: обґрунтувати необхідність розробки моделі системи підготовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у післядипломній педагогічній освіті.
Відповідно до мети завдання статті:
• проаналізувати необхідні умови для впровадження ІКТ вчителями;
• представити систему інформаційно-комунікаційних компетентностей вчителя;
• показати можливості післядипломної педагогічної освіти для формування інформаційної культури та інформаційно-комунікаційних компетентностей вчителя;
• узагальнити структуру знань для визначення загальної інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя.
Кожен вчитель та кожен учень для реалізації себе в сучасному суспільстві як особистості повинні мати сформовану інформаційну культуру, бо саме вона є важливим фактором успішної професійної та непрофесійної діяльності та захищеності людини в суспільстві.
Дослідження цієї проблеми знайшло відображення у доповідях та працях науковців сучасності: А.М.Гуржія, В.Ю.Бикова, Н.В.Морзе. Базовими теоретичними джерелами, в яких досліджена проблема формування інформаційної культури в Росії є роботи М.Г.Вохришевої, Н.І.Гендиної, Н.Б.Зинов’євої, І.Г.Моргенштерна.
«Інформаційна культура – одна із складових загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду та системи знань та вмінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність за оптимальним задоволенням індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій»[1].
Насамперед вчитель формує інформаційну культуру учнів на своїх уроках. В сучасних умовах задля цього він має бути підготовленим, мати певні інформаційно-комунікаційні компетентності.
Можна назвати необхідні умови успішного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності за результатами анкетування:
• внутрішня впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчального процесу.
• наявність комп’ютерної техніки;
• професійно розроблене програмне забезпечення для навчання з методичними матеріалами;
• знання та вміння щодо використання ІКТ.
Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя є сукупністю знань, навичок та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання інформаційним технологіям, а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою інформаційних технологій.
Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя може бути представлена наприклад як система компетентностей:
• технологічна (усвідомлення комп’ютера як універсального автоматизованого робочого місця для будь-якої професії),
• алгоритмічна (усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця алгоритмів і універсального засобу конструювання алгоритмів),
• модельна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу інформаційного моделювання),
• дослідницька (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень)
• методологічна (усвідомлення комп’ютера як основи інтелектуального технологічного середовища).
При наявності технологічної компетентності вчитель зможе використовувати програмні та апаратні засоби найбільш ефективно (орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах, знати можливості апаратних засобів. Наприклад, працювати з програмами створення презентацій, використовувати апаратні засоби: сканер, веб-камеру, інтерактивну дошку, тощо).
При наявності алгоритмічної компетентності – опановувати сучасні системи розробки програмного забезпечення, створювати алгоритми (наприклад, створювати сценарії проведення уроків, диспетчери навчань за допомогою конструкторів).
При наявності модельної компетентності – опанувувати професійні пакети комп’ютерного моделювання та використовувати моделі електронних засобів навчального призначення (наприклад, використовувати моделі електронних засобів навчального призначення з фізики, хімії, біології на уроках).
При наявності дослідницької компетентності – застосовувати технічні засоби автоматизації досліджень (наприклад, виконувати лабораторні роботи з фізики, опрацьовувати матеріали до дослідницьких проектів).
При наявності методологічної компетентності – використовувати ІКТ для вирішення своїх соціальних потреб (наприклад, брати участь у форумах, листуватися електронною поштою, готовити електронні матеріали, враховуючи правовий аспект подання та використання інформації).
Іноді саме внутрішня впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчального процесу є сильною мотивацією до набуття знань та вмінь щодо використання ІКТ та використання сучасних інформаційних технологій в професійній діяльності.
Сучасний вчитель може отримати навички використання інформаційно-комунікаційних технологій самостійно, або відвідуючи будь-де курси користувачів, але такі знання, на жаль, дуже часто формують тільки технологічну компетентність вчителя, що дає їм можливість працювати з окремими програмами, але не допомагає змоделювати та провести урок з впровадженням електронних засобів навчального призначення в комп’ютерному класі.
Не кожен вчитель психологічно готовий до використання як інформаційно-комунікаційних технологій так і інтерактивних технологій навчання, розуміє тенденції розвитку інформаційних технологій, можливості та результати їх впровадження. З власного досвіду обласного тренера програми «Інтел ® Навчання для майбутнього» можу сказати, що якщо не дотримуватися вимоги участі в тренінгу лише вчителів, які мають первинні навички роботи з комп’ютером, можемо отримати як результаті стрес від обсягу нових технологій.
Вважаємо, що системну підготовку вчителя можна отримати лише, якщо проводити поступове, практичне навчання з розумінням можливостей сучасних технічних засобів та програмних засобів електронного призначення, психолого-педагогічних аспектів використання комп’ютерної техніки, враховуючи кваліфікацію, мотивацію, вік навчаємих.
В Луганському інституті післядипломної педагогічної освіти під час проведення курсів підвищення кваліфікації кожному слухачу надається можливість пройти спецкурси «Формування та розвиток інформаційної культури вчителя» та «Використання ЕЗНП при викладанні шкільних дисциплін». Безумовно програми занять враховують різний рівень підготовки вчителів, спеціалізацію, допомагають формувати інформаційно-комунікаційні компетенції системно:
• технологічну (знайомство з апаратною та програмною складовими інформаційної системи, робота з операційною системою Windows, диференційно та індивідуально робота з текстовим, табличним процессорами);
• алгоритмічну (моделювання уроку зі свого предмету з використанням ЕЗНП, для вчителів інформатики – розробка алгоритмів);
• модельну (робота в середовищі електронних засобів навчального призначення з електронними моделями з біології, фізики, хімії, математики);
• дослідницьку (демонстрація передового досвіду Луганщини з проектних технологій програми в межах програми «Інтел®Навчання для майбутнього»);
• методологічну (розуміння понять інформації, штучного інтелекту, інформаційного суспільства, законодавства про авторське право, , правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах та організація роботи в комп’ютерному класі, позитивні та негативні наслідки використання ІКТ).
В процесі роботи вчителі не тільки отримують нові знання, практичні навички, але й насамперед, впевнюються в можливості пройти навчання щодо використання ІКТ для впровадження їх в професійній діяльності та своєму житті.
Якщо вчитель самостійно пройшов навчання, він може прийти навчатися на той рівень, який його цікавить, але вимогою є його участь в семінарах, практикумах для розповсюдження досвіду, підвищення ефективності використання в умовах постійних оновлюваннях ІКТ.
Схема поетапного системного навчання та впровадження ІКТ
в професійній діяльності вчителя.
1. Курс «Формування та розвиток інформаційної культури вчителя» , «Використання ЕЗНП при викладанні шкільних дисциплін»
2. Microsoft "Партнерство в навчанні”«Основи інформаційних технологій", «Microsoft Office в навчанні»
3. «Інтел®Навчання для майбутнього»
4. Семінари з обміну досвідом впровадження ІКТ
5. Самоосвіта, самостійне впровадження ЕЗНП
Якщо проаналізувати програми курсів вищезазначеної схеми можна створити структуру сформованих знань, що може стати основою для визначення загальної інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя.
Теоретичні основи
1. Інформація, види та властивості.
2. Інформаційна система. Інформаційні технології.
3. Інформаційне моделювання.
4. Основи штучного інтелекту.
Програмне забезпечення.
1. Операційна система.
2. Текстовий процесор.
3. Таблічний процесор.
4. Антивірусні програми.
5. Програми-архіватори.
6. Програми для створення електронних презентацій.
7. Програми для створення публікацій, сайтів.
Комп’ютерні мережі і телекомунікації.
1. Локальні мережі.
2. Глобальна мережа Інтернет. Сервіси Інтернет.
3. Пошук інформації в Інтернет.
4. Електронна пошта. Форуми. Інтерактивне спілкування в Інтернеті.
Соціальна інформатика.
1. Інформаційне суспільство, інформаційні ресурси.
2. Законодавство про авторське право.
3. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави.
4. Інформаційні війни.
Існує перспектива доповнити цю систему для керівників навчальних закладів дуже важливою інформацією щодо впровадження інформаційних систем для розуміння та впровадження програм управління навчальними закладами.
Необхідною умовою підготовки вчителів є надання методичної допомоги щодо використання ІКТ на уроках у вигляді системи методичних рекомендацій щодо використання сучасної мультимедійної техніки, електронних засобів навчального призначення, організації роботи в комп’ютерному класі.
Інформаційні системи.
1. Бази даних та система управління базами даних.
2. Автоматизовані інформаційні системи.
3. Експертні системи.
Системна підготовка вчителів на курсах підвищення кваліфікації та в міжкурсовий період допоможе вчителю бути конкурентоспроможним.
Кожного року зростає відсотковий показник забезпеченості загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою та електронними педагогічними програмними засобами. Творчість, емоційність і натхнення вчителя буди завжди цінуватися суспільством, особливо, якщо вчитель буде збагачуватися новими знаннями, використовувати ефективні технології навчання, в тому числі і інформаційно-комунікаційні.
Література:
1. Гендина, Н.И. Информационная грамотность или информационная культура: альтернатива или единство (результаты российских исследовании) [Текст] : доклад на ИФЛА-2004 / Н.И. Гендина // Школьная библиотека. - 2005. - №3. - С.18-24.
2. Парламентські слухання з розвитку інформаційного суспільства в Україні 21 вересня 2005 року.- К., 2005.-64 с.
3. Раков С.А. Сучасний учитель інформатики: кваліфікація і вимоги. // Комп’ютер у школі та сім’ї.-2005.№5.
4. Рекомендации о развитии и использовании многоязычия и всеобщем доступе к киберпространству. Программа ЮНЕСКО «Информация для всех» в России .< http://www.ifap.ru/ofdocs/multcybr.htm>.
І.П. Воротникова
завідуюча Центром дистанційного навчання Луганського ОІППО
У статті розглянуто проблеми впровадження інформаційних технологій в навчальний процес та підготовка вчителя до використання інформаційних технологій в системі післядипломної педагогічної освіти.
It is regarded in the article the problems of introduction of information technologies in educational process and preparation of the teacher for use of the information technologies of post graduating pedagogical education.
Україна поступово від постіндустріального суспільства приходить до інформаційного суспільства, в якому інформація використовується як стратегічний ресурс.
«Решающее значение для информационного общества имеет развитие "человеческого капитала", включая открытое, интегрированное и межкультурное образование в сочетании с обучением навыкам в области ИКТ. Подготовка в области ИКТ не должна ограничиваться технической компетенцией, но включать также изучение этических аспектов и ценностей»[4].
Основними характеристиками інформаційного суспільства є:
• збільшення ролі інформації і знань у політичному, економічному, соціальному та культурному житті суспільства;
• зростання обсягу інформаційно-комунукаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;
• створення глобального інформаційного простору, що забезпечує: ефективну інформаційну взаємодію людей; іхній доступ до світових ресурсів; задоволення їхніх потреб у інформаційних продуктах та послугах [2].
Виникає потреба створення такої освітньої системи, орієнтованої на виклики інформаційного суспільства, що сформує систему цінностей і пріоритетів інформаційного суспільства для використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні особистості.
Мета статті: обґрунтувати необхідність розробки моделі системи підготовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у післядипломній педагогічній освіті.
Відповідно до мети завдання статті:
• проаналізувати необхідні умови для впровадження ІКТ вчителями;
• представити систему інформаційно-комунікаційних компетентностей вчителя;
• показати можливості післядипломної педагогічної освіти для формування інформаційної культури та інформаційно-комунікаційних компетентностей вчителя;
• узагальнити структуру знань для визначення загальної інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя.
Кожен вчитель та кожен учень для реалізації себе в сучасному суспільстві як особистості повинні мати сформовану інформаційну культуру, бо саме вона є важливим фактором успішної професійної та непрофесійної діяльності та захищеності людини в суспільстві.
Дослідження цієї проблеми знайшло відображення у доповідях та працях науковців сучасності: А.М.Гуржія, В.Ю.Бикова, Н.В.Морзе. Базовими теоретичними джерелами, в яких досліджена проблема формування інформаційної культури в Росії є роботи М.Г.Вохришевої, Н.І.Гендиної, Н.Б.Зинов’євої, І.Г.Моргенштерна.
«Інформаційна культура – одна із складових загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду та системи знань та вмінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність за оптимальним задоволенням індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій»[1].
Насамперед вчитель формує інформаційну культуру учнів на своїх уроках. В сучасних умовах задля цього він має бути підготовленим, мати певні інформаційно-комунікаційні компетентності.
Можна назвати необхідні умови успішного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності за результатами анкетування:
• внутрішня впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчального процесу.
• наявність комп’ютерної техніки;
• професійно розроблене програмне забезпечення для навчання з методичними матеріалами;
• знання та вміння щодо використання ІКТ.
Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя є сукупністю знань, навичок та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання інформаційним технологіям, а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою інформаційних технологій.
Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя може бути представлена наприклад як система компетентностей:
• технологічна (усвідомлення комп’ютера як універсального автоматизованого робочого місця для будь-якої професії),
• алгоритмічна (усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця алгоритмів і універсального засобу конструювання алгоритмів),
• модельна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу інформаційного моделювання),
• дослідницька (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень)
• методологічна (усвідомлення комп’ютера як основи інтелектуального технологічного середовища).
При наявності технологічної компетентності вчитель зможе використовувати програмні та апаратні засоби найбільш ефективно (орієнтуватися в різноманітних програмних середовищах, знати можливості апаратних засобів. Наприклад, працювати з програмами створення презентацій, використовувати апаратні засоби: сканер, веб-камеру, інтерактивну дошку, тощо).
При наявності алгоритмічної компетентності – опановувати сучасні системи розробки програмного забезпечення, створювати алгоритми (наприклад, створювати сценарії проведення уроків, диспетчери навчань за допомогою конструкторів).
При наявності модельної компетентності – опанувувати професійні пакети комп’ютерного моделювання та використовувати моделі електронних засобів навчального призначення (наприклад, використовувати моделі електронних засобів навчального призначення з фізики, хімії, біології на уроках).
При наявності дослідницької компетентності – застосовувати технічні засоби автоматизації досліджень (наприклад, виконувати лабораторні роботи з фізики, опрацьовувати матеріали до дослідницьких проектів).
При наявності методологічної компетентності – використовувати ІКТ для вирішення своїх соціальних потреб (наприклад, брати участь у форумах, листуватися електронною поштою, готовити електронні матеріали, враховуючи правовий аспект подання та використання інформації).
Іноді саме внутрішня впевненість в корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчального процесу є сильною мотивацією до набуття знань та вмінь щодо використання ІКТ та використання сучасних інформаційних технологій в професійній діяльності.
Сучасний вчитель може отримати навички використання інформаційно-комунікаційних технологій самостійно, або відвідуючи будь-де курси користувачів, але такі знання, на жаль, дуже часто формують тільки технологічну компетентність вчителя, що дає їм можливість працювати з окремими програмами, але не допомагає змоделювати та провести урок з впровадженням електронних засобів навчального призначення в комп’ютерному класі.
Не кожен вчитель психологічно готовий до використання як інформаційно-комунікаційних технологій так і інтерактивних технологій навчання, розуміє тенденції розвитку інформаційних технологій, можливості та результати їх впровадження. З власного досвіду обласного тренера програми «Інтел ® Навчання для майбутнього» можу сказати, що якщо не дотримуватися вимоги участі в тренінгу лише вчителів, які мають первинні навички роботи з комп’ютером, можемо отримати як результаті стрес від обсягу нових технологій.
Вважаємо, що системну підготовку вчителя можна отримати лише, якщо проводити поступове, практичне навчання з розумінням можливостей сучасних технічних засобів та програмних засобів електронного призначення, психолого-педагогічних аспектів використання комп’ютерної техніки, враховуючи кваліфікацію, мотивацію, вік навчаємих.
В Луганському інституті післядипломної педагогічної освіти під час проведення курсів підвищення кваліфікації кожному слухачу надається можливість пройти спецкурси «Формування та розвиток інформаційної культури вчителя» та «Використання ЕЗНП при викладанні шкільних дисциплін». Безумовно програми занять враховують різний рівень підготовки вчителів, спеціалізацію, допомагають формувати інформаційно-комунікаційні компетенції системно:
• технологічну (знайомство з апаратною та програмною складовими інформаційної системи, робота з операційною системою Windows, диференційно та індивідуально робота з текстовим, табличним процессорами);
• алгоритмічну (моделювання уроку зі свого предмету з використанням ЕЗНП, для вчителів інформатики – розробка алгоритмів);
• модельну (робота в середовищі електронних засобів навчального призначення з електронними моделями з біології, фізики, хімії, математики);
• дослідницьку (демонстрація передового досвіду Луганщини з проектних технологій програми в межах програми «Інтел®Навчання для майбутнього»);
• методологічну (розуміння понять інформації, штучного інтелекту, інформаційного суспільства, законодавства про авторське право, , правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах та організація роботи в комп’ютерному класі, позитивні та негативні наслідки використання ІКТ).
В процесі роботи вчителі не тільки отримують нові знання, практичні навички, але й насамперед, впевнюються в можливості пройти навчання щодо використання ІКТ для впровадження їх в професійній діяльності та своєму житті.
Якщо вчитель самостійно пройшов навчання, він може прийти навчатися на той рівень, який його цікавить, але вимогою є його участь в семінарах, практикумах для розповсюдження досвіду, підвищення ефективності використання в умовах постійних оновлюваннях ІКТ.
Схема поетапного системного навчання та впровадження ІКТ
в професійній діяльності вчителя.
1. Курс «Формування та розвиток інформаційної культури вчителя» , «Використання ЕЗНП при викладанні шкільних дисциплін»
2. Microsoft "Партнерство в навчанні”«Основи інформаційних технологій", «Microsoft Office в навчанні»
3. «Інтел®Навчання для майбутнього»
4. Семінари з обміну досвідом впровадження ІКТ
5. Самоосвіта, самостійне впровадження ЕЗНП
Якщо проаналізувати програми курсів вищезазначеної схеми можна створити структуру сформованих знань, що може стати основою для визначення загальної інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя.
Теоретичні основи
1. Інформація, види та властивості.
2. Інформаційна система. Інформаційні технології.
3. Інформаційне моделювання.
4. Основи штучного інтелекту.
Програмне забезпечення.
1. Операційна система.
2. Текстовий процесор.
3. Таблічний процесор.
4. Антивірусні програми.
5. Програми-архіватори.
6. Програми для створення електронних презентацій.
7. Програми для створення публікацій, сайтів.
Комп’ютерні мережі і телекомунікації.
1. Локальні мережі.
2. Глобальна мережа Інтернет. Сервіси Інтернет.
3. Пошук інформації в Інтернет.
4. Електронна пошта. Форуми. Інтерактивне спілкування в Інтернеті.
Соціальна інформатика.
1. Інформаційне суспільство, інформаційні ресурси.
2. Законодавство про авторське право.
3. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави.
4. Інформаційні війни.
Існує перспектива доповнити цю систему для керівників навчальних закладів дуже важливою інформацією щодо впровадження інформаційних систем для розуміння та впровадження програм управління навчальними закладами.
Необхідною умовою підготовки вчителів є надання методичної допомоги щодо використання ІКТ на уроках у вигляді системи методичних рекомендацій щодо використання сучасної мультимедійної техніки, електронних засобів навчального призначення, організації роботи в комп’ютерному класі.
Інформаційні системи.
1. Бази даних та система управління базами даних.
2. Автоматизовані інформаційні системи.
3. Експертні системи.
Системна підготовка вчителів на курсах підвищення кваліфікації та в міжкурсовий період допоможе вчителю бути конкурентоспроможним.
Кожного року зростає відсотковий показник забезпеченості загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою та електронними педагогічними програмними засобами. Творчість, емоційність і натхнення вчителя буди завжди цінуватися суспільством, особливо, якщо вчитель буде збагачуватися новими знаннями, використовувати ефективні технології навчання, в тому числі і інформаційно-комунікаційні.
Література:
1. Гендина, Н.И. Информационная грамотность или информационная культура: альтернатива или единство (результаты российских исследовании) [Текст] : доклад на ИФЛА-2004 / Н.И. Гендина // Школьная библиотека. - 2005. - №3. - С.18-24.
2. Парламентські слухання з розвитку інформаційного суспільства в Україні 21 вересня 2005 року.- К., 2005.-64 с.
3. Раков С.А. Сучасний учитель інформатики: кваліфікація і вимоги. // Комп’ютер у школі та сім’ї.-2005.№5.
4. Рекомендации о развитии и использовании многоязычия и всеобщем доступе к киберпространству. Программа ЮНЕСКО «Информация для всех» в России .< http://www.ifap.ru/ofdocs/multcybr.htm>.